Коли талант – дарувати щастя і радість людям

Любов Андріївну Таран добре знають працівники АТП і головної бухгалтерії Баришівської зернової компанії. Завжди усміхнена і позитивна жінка буквально заражає своїм настроєм усіх, з ким спілкується. До доброго і щирого слова Любов Андріївна охоче додає ще один свій творчий талант.

Наталія Захарченко, бухгалтер з розрахунку заробітної плати Баришівської зернової компанії

• Я працюю з Любою Андріївною не так давно. Але навіть за цей короткий час мене просто вразила ця творча людина. Наскільки вона нам дарує чудовий настрій і позитив! Буває йдеш на роботу в такому настрої, що нікого і бачити не хочеш. А тут бачиш на своєму столі милі поробки, зроблені від щирого серця – і неначе хмари над головою розходяться. Мимоволі посміхаєшся, заражаєшся позитивом. Ми Вам дуже вдячні, дорога Любове Андріївно, за те, що робите наше життя добрішим і яскравішим.

Олена Чумак, заступник головного бухгалтера з виплат працівникам Баришівської зернової компанії

• Вона допомагає не лише підтримувати чистоту у наших приміщеннях. Вона стежить за чистотою і ясністю нашого настрою, щоб у нас завжди була щира і добра атмосфера. Це особливо цінно в умовах, коли від напруженої і термінової роботи дуже важко. А щирі побажання і посмішка цієї людини робить її нашим сонцем. Спасибі Вам, Любо Андріївно, за Вашу чудову роботу для нас.

Мишки, теплі слова на вишиваних рушниках, квіткові композиції – здавалося б, такі буденні речі за шаленого темпу життя. Але навіть побіжно кинутий погляд на ці милі речі розраджують і надихають. «Я люблю свою роботу. І просто ділюся своєю любов’ю з оточуючими», – щиро посміхається техінчна працівниця Любов Таран. Головне – вміння бачити прекрасне навіть у звичних речах.

Любов Таран, технічна працівниця Баришівської зернової компанії

• От у мене буває, дивлюсь на пеньок, бачу – з нього вийде грибок гарненький. На корінець якийсь дивишся – і він прямо живою істотою стає у твоїй уяві. Ця творчість у нас родинна. У мене мама мала золоті руки, за що не бралась – усе в неї виходило якнайкраще. Хоч тобі вишивка, хоч плетіння на спицях, хоч гаптування, хоч композиції з квітів, хоч малювання. І нас у мами троє було, то всім моїм родичам передалася частинка її творчого таланту. І я думаю, що його не можна зоставляти тільки собі. Бо його головне призначення – приносити радість людям.