Трудовий шлях, який стане взірцем
14 років. Це багато чи мало? І що секунда для нашої планети для людини може стати подорожжю тривалістю в життя.
Для інженера Миколи Григоровича Куця 14 років – це трудовий шлях, який він пройшов разом з Баришівською зерновою компанією. У червні 2006 року він прийшов на посаду головного інженера тоді ще ТОВ «Агросвіт» і допоміг підприємству стати повноцінним елеваторним господарством. Силосне і сушильне обладнання, системи транспортування і зберігання – величезне господарство у головного інженера відділення «Яготинський елеватор». Та поряд з цим у Миколи Григоровича вистачало часу і знань, щоб допомагати колегам у інших підрозділах Баришівської зернової компанії.
21 травня інженера відділення «Яготинський елеватор» Миколу Григоровича Куця проводжали на заслужений відпочинок. Щиро подякувати йому цього дня прийшли віце-президент, комерційний директор Баришівської зернової компанії Таір Мусаєв, генеральний директор компанії Віктор Безсмертний, директор відділення «Яготинський елеватор» Роман Шпак, працівники підрозділу.
Таір Мусаєв, віце-президент, комерційний директор Баришівської зернової компанії
«14 років – це багато чи мало? Якщо оцінювати ділами Миколи Григоровича, то виходить велике полотно. Нові силоси, теплогенератор і сушка «Bonfanti» для елеватора – усе це добрий пам’ятник Вам і Вашій роботі. Я думаю, Ваш уже напрацьований досвід не обмежиться лише цим. Молоді фахівці будуть і далі вчитись на Ваших досягненнях, будуть продовжувати Вашу справу. А наші двері завжди для Вас відчинені, ми завжди раді будемо бачити Вас.»
Віктор Безсмертний, генеральний директор Баришівської зернової компанії
«14 років роботи – це третина продуктивного життя людини. І цей весь час Микола Григорович присвятив Баришівській зерновій компанії. Ми дуже вдячні за Вашу працю, і надто – за позитивну атмосферу, яку Ви створили у колективі. Атмосферу доброзичливості, поваги і взаємодопомоги. Ваш трудовий шлях стане взірцем для багатьох працівників нашої компанії.»
Роман Шпак, директор відділення «Яготинський елеватор» Баришівська зернова компанія
«Ви знаєте, яку рису я особливо підкреслив для себе в Миколі Григоровичу? Він просто не вміє опускати руки і скаржитися. За увесь час нашої з ним спільної роботи він ні разу не нарікав на умови чи організацію праці. На його плечах лежало тотальне переоснащення елеватора, встановлення нового сучасного обладнання, Микола Григорович працював буквально цілодобово – і я жодного разу не чув від нього нарікань. «Немає проблеми, яку ми разом не змогли б вирішити», – не раз чув від нього. Дорогий наш Миколо Григоровичу. Я дуже вдячний за той шлях, який ми пройшли разом.»
І так доречного до цього дня послабились карантинні заходи. Бо навіть він би не зміг обмежити щирі обійми і рукопотискання, з якими підходили до Миколи Григоровича цього дня колеги.
Микола Куць, інженер відділення «Яготинський елеватор» Баришівська зернова компанія
«Я дуже вдячний всім і кожному, хто допоміг мені пройти цей шлях. Були на ньому труднощі, які ми разом долали, і за нашими спинами чимало вирішених тяжких завдань. І як хочу, щоб ваші діла і ваше життя не полишало таке цінне сьогодні слово «взаємо». Взаємодопомога, взаємопідтримка, взаємопереживання – усе це вбереже нашу спільну справу. І тоді все буде добре у нас. Все буде добре у Баришівської зернової компанії.»