Шведсько-український форум: широкий шлях можливостей
Нові технології рухали бізнес ще з часі первісного суспільства. Якісніше, ефективніше, дешевше — гасло, яке лежить в основі будь-якого ринкового перетворення.
Та, на жаль, в Україні саме питання науково-технологічного розвитку уже два десятки років лежить обабіч життєвих реалій. Перш за все — у питанні інвестицій у науку.
З розрахунку на одного мешканця на 2015 рік найбільше на наукові розробки у світі витрачають США — 1276 $. Одразу за ними у рейтингу розташувались Японія, Люксембург і Швеція, де кожен громадянин “витрачає на науку” 1260, 1250 і 1233 $ відповідно.
Навіть не виникає питань, чому зазначені країни і більшості країни — лідери світових економічно-ринкових баталій. Для прикладу, лише у Щвеції на наукові розробки витрачають 3,3% ВВП. Нічогенькі витрати на 9,9 мільйонів населення?
Тим часом Україну соромно навіть запрошувати на “наукові перегони”. Поряд з тим, як українські ноу-хау окремих ентузіастів викликають захоплення у світі, такого ж рівня але вже нерозуміння викликає фінансування наукових розробок.
У прогресивному світі наукові дослідження фінансуються бізнесом для економічних проривів. В Україні наука = державний бюджет. У відповідному Законі закладена норма витрачати на наукові розробки не менше 1,7% ВВП. І навіть якщо їх виділяють, куди йдуть ці гроші? На новітні наукові дослідження? Наукові гранти молодим вченим?
Відкрита і неприхована статистика Національної академії наук останніх десятиліть.
Отже, левову частку бюджету на науку витрачають на Національну академію наук, середній вік членів президії якої складає 75 років. Тут, безумовно, можна говорити про досвід. Але про новизну навряд чи.
Чи не тому бізнес неохоче вкладає гроші в українські розробки? Бо реальні розробки — це ентузіазм одинаків-кустарів, які, у більшості своїй вже втекли до розвинених Європи і США.
Зі статистикою виришіли.
Та вона не відповідає на запитання — куди далі?
Європейські досягнення – для українського бізнесу: шлях об’єднання
Шведсько-український бізнес-форум став для Києва вже своєрідної традицією. Збираючи під своєю егідою еліти України і Швеції захід не просто налагоджує стосунки між підприємцями двох країн. До всього — це майданчик обміну новими технологіями і виробничими рішеннями для бізнесу. Про авторитетність заходу, організатором якого є Посольства Швеції в Україні разом з партнерськими організаціями, говорить лише перелік компаній-учасників форуму.
- Це провідні шведські компанії, які відомі на увесь світ: ABB, Ericsson, Grain Alliance, Scania, SEB Corporate Bank, SKF, Sigma Software. Активну участь також беруть Стокгольмська торгова палата і Westinghouse Sweden AB. Цього року ми присвятили форум темам двосторонньої торгівлі, реформ та ділового середовища, децентралізації та соціальної відповідальності. Захід стане гарною нагодою
зустріти нових та вже відомих партнерів і обмінятися накопиченим досвідом, – говорить президент шведської асоціації SBA в Україні Богдан Сенчук.
Галузь аграрних рішень представляє компанія Grain Alliance – партнер заходу шведсько-української співдружності з 2012 року. “Ми переконані, що саме економічні моделі у агрогалузі, які використовуються у Швеції, можуть допомогти українському бізнесові вирішити низку економічних проблем”, – ділиться думкою президент компанії Євгеній Радовенюк.
- Сільгоспвиробництво постійно потребує технологічних розробок і вдосконалення. А в Україні, де агрогалузь забезпечує левову частку ВВП і валютної виручку, новітні технології у виробництво питання надзвичайно важливе. Тому ми готові поділитись вже швецькими виробничими напрацюваннями, які працюють в українських реаліях. Це стосується систем замкненого виробництва готової продукції за принципом “від лану — до столу”, прибуткове тваринництво. І головне у цих напрямках — абсолютно інша філософія землеробства. Вона направлена на збереження ґрунтів і органічне товаровиробництво — кластери, які зараз дуже популярні у розвинених країнах світу, – зазначив Євгеній Радовенюк.
Саме різносторонній досвід шведських компаній може придатися для українського бізнесу у різних галузях — від виробництва до соціального партнерства. Яскравим прикладом дієвого впровадження шведських напрацювань в Україні є шведська компанія Grain Alliance. Так однією з головних доктрин діяльності підприємства є соціальні програми у підтримці освітніх і медичних закладів в українських селах.
Замість висновку
Як і у розвинених країнах світу, в Україні бізнес — єдине джерело реальних технологічних рішень. Правда, вкладати напряму у наукові розробки підприємці, поки що, не ризикують. Для цього дослідники повинні “продати” свою працю, показати її користь. За даними World Development Indicators результати наукових досліджень дають мало “прибутку”, тому і не конкурентні у світі. Вони дають 0,7% приросту ВВП, проти 60-90% у розвинених країнах.
Тому форуми міжнародної співпраці — поки єдиний дієвий спосіб поширення передового досвіду для бізнесу. І пошуку рішень для зрушень ситуації в країні з мертвої точки.
А до того часу в Україні фінансування науки залишається на рівні 61$ з громадянина за даними у 2015 році. Для порівняння на цей період — відстали від країн Південної Африки (70$), Аргентини (67$) і Філліпін (66$). Зате випередили Ботсвану (54%) і Мексику (53%).