Він – учасник АТО, однак не вважає себе героєм. Рік своєї служби провів на передовій. 14 жовтня, коли в Україні відзначається День захисника, вважає своїм святом. Електромонтер відділення «Березанське ХПП» Баришівської зернової компанії Grain Alliance Геннадій Чернов розповів про мобілізацію, службу, а також те, як живеться учасникам бойових дій після повернення до «нормального» життя.

З початком бойових дій на Донбасі, чоловік хотів туди потрапити. Говорить: громадянський обов’язок чоловіків – захищати свою країну.

• У 2014 році я постійно дивився новини, від переживань всі нігті скусав. Цілий рік налаштовувався. А потім з дружиною і 3-ох місячним сином поїхали у військкомат. Майор там мене запитує: «Навіщо воно тобі?» Я при рідних відповідаю: «Своїм дітям ми маємо залишити Україну. Ціною життя чи смерті…», – ділиться спогадами чоловік.

Наприкінці весни 2015 року Геннадій Чернов потрапив до 6-ої хвилі мобілізації. Насамперед його відправили до Навчального центру «Десна», де пройшов 45-денний навчальний курс.

• Вчився на командира відділення БМП. І багаж знань дали великий. Адже командир має знати топографію, тактику дій відділення в різних видах бою, вміло командувати під час виконання бойових завдань, підтримувати особовий склад, озброєння, техніку в постійній готовності до бойового застосування та багато іншого. Також я добре засвоїв, що не паніка має оволодівати тобою, а ти маєш чітко контролювати ситуацію. Бо коли командир впадає в паніку, то відділення моментально піддається розгубленості, – говорить Геннадій Дмитрович.

Після навчального центру, чоловік потрапив до 17-ої танкової бригади, яка перебувала в Луганській області. Був командиром відділення, командиром БМП-1. Перші 6 місяців служив у розвідувальній роті.

• На бойовій розвідувальній машині ми спостерігали і доповідали. Не зважаючи на погоду, на умови, на обстріли… Але я рвався у бій. Тому перевівся у піхоту на «нульовий» рубіж. Новозвановка, Попасна на Луганщині – наші позиції і «гарячі» точки. Захищали укріпрайон від наступу ворога. Степ, води немає, пилюка стоїть коромислом, спека. Кожну ніч постійно артобстріли. Робота – відповідальна і ризикова, – каже атовець.

У 2016 році відбулась демобілізація, Геннадій Чернов звільнився в запас. А у 2017 році влаштувався працювати у Баришівську зернову компанію Grain Alliance. «Сильний духом, відповідальний і старанний працівник», – характеризують колеги Геннадія Чернова.

• Робота в компанії допомогла мені повернутись до нормального життя. В АТО я звик бути біля мужніх, сміливих, справжніх чоловіків. І тут в компанії – сильні люди. Колектив – хороший і дружній. А наш директор відділення «Березанське ХПП» Сергій Миколайович Саєнко людина слова, скаже  – як відріже. І Баришівська зернова компанія – стабільне підприємство. Подобається тут працювати. А ще я вірю, що в Україні нарешті настане стабільність і припиниться війна, – підсумовує розмову Геннадій Дмитрович.