Змішування рідких добрив: розвінчуючи міфи

Світ рухається до оптимізації і раціональності. І агрогалузь тут не стає виключенням, адже мало виростити один раз добрий урожай. Необхідно ще і зберегти і примножити потенціал землі для майбутніх сезонів. Кожен нормальний господар знає – у землі  не можна лише забирати, треба і віддавати.

У питанні підживлення ґрунтів, здавалося б, скільки людей – стільки і думок, методів і рекомендацій. Та мало хто буде заперечувати, що використання азотних добрив у сучасних агрореаліях – річ необхідна. І от статистика говорить, що 50% азотних добрив фермери і агропідприємства у США та ЕС вносять у рідкому стані: це і вигідніше, і технологічно досконаліше, і для їх приготування не потрібно «важких» технічних процесів. Крім того рідкі азотні добрива КАС безпечні для довкілля і добре підтримують азотний баланс ґрунтів.

Тим часом саме навколо приготування рідких добрив народжується багато спекуляцій. Від незнання, а нерідше просто у бажанні налякати, продукуються міфи і нісенітниці. Деякі з них розвіюють наші експерти.

Міф 1: виробництво КАС шкідливе для довкілля

Можна запитати: яким-таким чином просте змішування мінеральних добрив може бути шкідливим? А коли селянин на своєму городі змішує з водою отруту на колорадського жука – це вже тоді екокатастрофа?

• Через незнання елементарних процесів людей легко налякати. Це ж коли ми ту хімію у школі вивчали? Та змішування, навіть промислові, рідких мінеральних добрив не складають жодної небезпеки для довкілля. У технологічних підприємств немає викидів, вода для очищення технологічного обладнання і цеху не забруднює ні ґрунтових, ні поверхневих вод. У цеху взагалі немає відходів – він же не переробне підприємство. На нього завозять сировину – і повністю її розчиняють, отримують водний розчин який вносять на поля. Мати відходи у сучасній економічній ситуації, тим більше у питанні змішування добрив – це велика і недозволена розкіш, – пояснює експерт у галузі виробництва рідких добрив, керівник підприємства «Агроекоцентр» Василь Іванченко.

Міф 2: загрози позаштатних ситуацій у цеху

І тут вже невігласи просто переходять усілякі межі. «Ядерний реактор», «міна уповільненої дії», «екокатастрофа» – найменші епітети, якими вони лякають людей. Та усі маніпуляції розбиваються об елементарне розуміння фактів. А вони прості – навіть у разі будь-якої позаштатної ситуації у цеху шкоди довкіллю бути просто не може. Немає чим шкодити, та і технології захисту такі, що «миша не проскочить».

• У змішувальних цехах процеси побудовані по такому циклу, що будь-які витоки за межі цеху просто неможливі. Усі хімічні речовини, які використовуються, розчиняються у воді. За умов навіть витоку у цеху за проектом є промислова каналізація, яка веде до бетонних бункерів, і не має жодного сполучення з муніципальними мережами чи відкритими ґрунтами. Після усунення пориву або іншої аварійної ситуації, розчин із бетонних бункерів знову закачують до змішувачів – доводять до необхідної концентрації і вперед,  до використання на полях.   А ті, хто кричать про екокатастрофу банально хочуть ввести людей в оману, – розповідає експерт-проектант Богдан Поперечний.

Міф 3: змішувальний цех має шкідливі атмосферні викиди, як і хімічне промислове підприємство

Знову ж – від незнання «теми уроку». Адже сама основа виробництва рідких азотних добрив КАС направлена на те, щоб вони були не летючі і підтримували азотний баланс ґрунтів навіть за екстремальної спеки.

• Які викиди в атмосферу можуть бути у приготуванні водних розчинів? Це випари. Створювати випари – це зайві енергозатрати, витрати тепла і додаткові потужності. Самі подумайте, навіщо вони потрібні? Все просто: на заводі у змішувачах азотні добрива розводять водою у зачиненому змішувачі.  Все. Про якісь випари тут може говорити або абсолютний невіглас, або хитрий маніпулятор, щоб налякати людей, – пояснює експерт у галузі виробництва рідких добрив, керівник підприємства «Агроекоцентр» Василь Іванченко.

Не знати – не ганьба. Адже всього у світі вивчити не можна. Ганьба – не хотіти знати, навіть у тих умовах, коли інформацію викладають на видноті. І ще й коли від інформації залежить подальший розвиток землі.

«Хто не знає – вигадує», – говорить мудрість. Але з якою метою вигадки – щоб ввести в оману, отримати свій зиск чи просто зруйнувати благі починання інших?

Дошукуйтесь прихованих цілей тих, хто використовує людей і маніпулює ними. Їм не до істини – треба задовольняти свої інтереси.